УДК 634.23:631.527.82:477.7    doi: 10.21498/2518­1017.20.1.2024.298498

Добір запилювачів для перспективних великоплідних сортів черешні Сerasus avium (L.) Moenh в умовах Лісостепу

О. А. Кіщак*, А. В. Слободянюк

Інститут садівництва НААН України, вул. Садова, 23, c. Новосілки, Київська обл., 03027, Україна,

^*e­mail: cherry0308@ukr.net

Мета. Добір ефективних запилювачів для перспективних великоплідних сортів черешні в Лісостепу України. Методи. У процесі досліджень використовували польовий, лабораторний та аналітичний методи. Життєздатність пилку та самоплідність визначали у 29 сортів різних строків достигання. Для групи середньопізніх і пізніх (‘Крупноплідна’, ‘Талісман’, ‘Stark Hardy Giant’, ‘Анонс’, ‘Темпоріон’, ‘Зодіак’, ‘Аннушка’, ‘Аншлаг’ та ‘Regina’) добирали запилювачі. Обліки виконували відповідно до затверджених науково­методичних рекомендацій. Результати. У групі ранніх найвищу якість пилку (77,9%) формував сорт ‘Валерій Чкалов’; серед сортів середнього строку достигання – ‘Талісман’ (контроль) (87,3%), ‘Ярославна’ (78,8%) та ‘Мелітопольська мирна’ (86,7%); середньопізніх і пізніх – ‘Drogan’s grosse gelbe’, ‘Коrdia’, ‘Regina’, ‘Зодіак’ та ‘Аннушка’ (80,9–88,0%). Одержання повноцінного врожаю в усіх досліджуваних сортів гарантовано лише за умови перехресного запилення. Найвищий рівень зав’язування плодів (47,9–56,1%) у ‘Талісмана’, ‘Темпоріона’, ‘Stark Hardy Giant’ та ‘Аншлагу’ був завдяки пилку сорту ‘Крупноплідна’. Висновки. Встановлено універсальність сорту ‘Дончанка’ як запилювача. За його використання зав’язування плодів стосовно вільного запилення становило 111,2–148,8%. ‘Крупноплідна’ та ‘Stark Hardy Giant’ виявилися взаємозапилювальними та ефективними запилювачами для переважної більшості сортів. Сорт ‘Regina’ найліпше запилювали ‘Дончанка’ та ‘Drogan’s grosse gelbe’ із зав’язуванням плодів 24–26,6%, або 134,8–149,4% проти контролю.

Ключові слова: продуктивність; життєздатність пилку; ефективність запилення; сучасний сортимент; зав’я­зу­вання плодів.

Olena Kishchak

https://orcid.org/0000­0001­8935­7652

Andrii Slobodianiuk

https://orcid.org/0000­0002­9366­4329

Вступ

Оптимальний і ретельний добір високопродуктивних та адаптивних сортів є ключовим аспектом для забезпечення значної продуктивності насаджень черешні у процесі її промислового вирощування. Через суттєву зміну вимог глобальних торговельних мереж до товарної якості плодів (зокрема, перевагу віддають тим, що мають діаметр понад 30 мм) відбувається радикальне оновлення промислового сортименту цієї породи.

Більшість сортів черешні характеризуються самобезплідністю, тому питання пошуку ефективних запилювачів для них все частіше постає в різних країнах. А саме: ‘Geçkiraz’, ‘Vista’ – для ‘0900 Ziraat’ (основний промисловий сорт Туреччини, створений ще в ХІХ ст.) [1–3]; ‘Soraty Lavasan’, ‘Shabestar’ та ‘Napo­leon’ – для ‘Siah Mashad’ (найважливіший комерційний сорт в Ірані) [4].

Натепер у країнах ЄС є гостра проблема перехресної стерильності сортів черешні, коли через інбредну депресію за перехресного запилення не відбувається зав’язування плодів [5–9]. Однією з причин цього явища є те, що протягом багатьох років під час клонової селекції сортам давали нові назви, внас­лідок чого однакові з них йменувалися по-різному [10].

Все більшого поширення в Україні набувають європейські сорти ‘Коrdia’ та ‘Regina’, які є найпроблемнішими в запиленні [11].

У провідних країнах-виробниках триває активний пошук «універсальних» запилювачів для черешні [12]. Хоча науковці Орегонського університету пропонують використовувати самоплідні сорти ‘Lapins’, ‘Skeena’, ‘Sweetheart’ і ‘Sunburst’, ефективність їхнього пилку не завжди висока, що доведено польськими вченими [13].

В Україні завдяки планомірній масштабній роботі з виведення нових сортів черешні, яка тривала з 30-х років XX ст. та передбачала залучення старовинних західноєвропейських і кращих місцевих сортів і форм [14], вдалося створити сортовий фонд, який налічує понад 600 форм. Цього досягли методом традиційної селекції, використовуючи міжсортову та міжвидову гібридизацію сортів різних еколого-географічних груп, а також методи індукованого та хімічного мутагенезу й поліплоїдії [15]. Водночас в інших країнах почали широко застосовувати клонову селекцію [16].

В Україні вивченням особливостей запилення черешні та добором оптимальних для неї запилювачів займалися А. В. Корвацький, М. Т. Оратовський, С. Х. Дука, М. І. Туровцев, Л. І. Тараненко, А. О. Мухарський, В. Ф. Міщенко, Н. В. Мойсейченко та ін. [17]. Їхніми багаторічними дослідженнями доведено, що вищевказана культура є ентомофільною, а її ефективному перехресному запиленню сприяють оптимальні погодні умови під час цвітіння та зав’язування плодів, а також здатність сортів до взаємозапилення.

Дуже високі температури степової частини України разом зі спекотними вітрами в період цвітіння висушують приймочки та прискорюють процес старіння у квітці [18]. Аналогічні результати отримано і в лабораторних умовах за підвищення температури, зокрема до 20 ºС [19].

Водночас за похолодання (нижче ніж 10 ºС) або дощової погоди, коли припиняється літ комах, спостерігають погіршення перехресного запилення, що неминуче призводить до зменшення кількості плодів, які зав’я­зува­лись. Добір сортів, що забезпечують найкраще зав’язування плодів, має велике значення для отримання щедрого врожаю [18].

Добирати запилювачі бажано так, щоб строки та тривалість їхнього цвітіння на 70% збігалися з сортовими. Втім важливо, щоб запилювач починав зацвітати трохи раніше й до моменту масового цвітіння основного сорту мав фізіологічно більш визрілий пилок.

Успішне запилення залежить від віку квітки та є найефективнішим у перші три дні після її розкриття [10]. А от, як видно з досліджень Н. В. Мойсейченко [20], висока життєздатність пилкових зерен не завжди гарантує великий відсоток зав’язування плодів. Так, у сортів ‘Василіса’ й ‘Етика’ воно становило лише 9,4–8,8% за енергії проростання пилку 62,7 і 61,1% відповідно.

Така сортова особливість, як життєздатність пилку, залежить від умов, у яких він формується, та фізіологічного стану дерев.

Дослідженнями з впливу температури на схожість пилку та ріст пилкових трубок визначено, що сорти по-різному реагують на її зміну під час запліднення [21].

1. Milatović і D. Nikolić [22] припускають, що сильніша адаптація деяких сортів до низьких температур під час цвітіння може бути показником їхньої широкої географічної адаптації. Так, у канадського ‘Sunburst’, отриманого від сортів з Північної Європи, проростання пилку відбувається навіть за 10 ºС, чого недостатньо сорту ‘Cristobalina’, який походить із південно-східної Іспанії та пристосований до тепліших умов. Оптимальними для обох сортів є температурні показники +20 ºС.

Отже, не всі інтродуковані сорти, особливо південного походження, можуть реалізовувати свій потенціал в умовах Лісостепу України, а тому ризиковано без детального вивчення впроваджувати їх у виробництво.

Мета досліджень – добір ефективних запилювачів для перспективних великоплідних сортів черешні в Лісостепу України.

Матеріали та методика досліджень

Досліди з вивчення особливостей цвітіння дерев і зав’язування плодів проводили у насадженнях черешні (садіння – 2018 р.) в Інституті садівництва НААН на клоновій підщепі ‘Krymsk 5’ протягом 2022–2023 рр. Схема садіння дерев – 4,5 × 2,5 м; темно-сірий опідзолений ґрунт утримували під чорним паром.

Об’єктами досліджень слугували 29 сортів черешні різних строків достигання, з них 25 – української селекції, чотири – іноземної (табл. 1). Як контроль використовували сорти, внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. А саме: ‘Валерій Чкалов’– із групи ранніх, ‘Талісман’– середніх, ‘Любава’ – середньопізніх і пізніх.

Добір запилювачів вперше проводили для таких представників двох останніх груп стиг­лості, як ‘Крупноплідна’, ‘Талісман’, ‘Stark Hardy Giant’, ‘Анонс’, ‘Темпоріон’, ‘Зодіак’, ‘Аннушка’, ‘Аншлаг’ та ‘Regina’, що за комплексом господарсько-цінних ознак можуть бути комерційно-привабливими. Сорти ‘Крупноплідна’, ‘Талісман’, ‘Stark Hardy Giant’, а також високозимостійкі ‘Етику’ й ‘Дончанку’ вив­чали як запилювачі.

Для сорту ‘Regina’, цвітіння якого відбувається в найбільш пізні строки (після завершення цього процесу в переважної більшості дерев інших сортів), як запилювачі використали пізньоквітучі ‘Дончанку’, ‘Drogan’s grosse gelbe’ та гібридну форму вишні ‘Д 36-25’ і порівняли їх з рекомендованим ‘Kordia’ [11, 16].

Варіанти досліду передбачали самозапилення (ізоляцію бутонів без запилення), штучне самозапилення в межах сорту, штучне запилення пилком інших окремо взятих сортів, вільне запилення. Вважають, що самобезплід­ні сорти зав’язують під час запилення власним пилком 0–5% плодів, частково самоплідні – 5–20%, а самоплідні – 21–40% [23].

Для ізоляції бутонів у фенологічну фазу білого бутона використовували марлеві ізолятори. Квітки запилювали без попередньої кастрації, після їхнього повного розкривання. У кожній комбінації схрещування було не менше ніж 600 бутонів. Зав’язування плодів обліковували тричі: через 15–20 днів після запилення, орієнтовно через місяць після першої ревізії, під час знімання плодів.

Найкращими сортами-запилювачами вважали ті, що забезпечили вищий (вільне запилення), рівний або близький до контролю відсоток зав’язування плодів від вільного природного запилення. Сорти, які утворили не менше ніж 60–70% корисної зав’язі, зараховували до допустимих запилювачів [18, 23].

Пилок заготовляли за два дні до запилення з готових до розпускання бутонів інших гілок, підсушували його за температури 20–25 ºС і зберігали в паперових пакетах в ексикаторі з хлористим кальцієм. Для встановлення потенційно ліпших запильників визначали життєздатність певної частини пилку.

За ступенем проростання пилок характеризувався низькою життєздатністю, якщо міс­тив 0–30% фертильних зерен, середньою – 31–69%, високою – 70–100% [24]. Його якість у сортів черешні визначали методом пророщування на штучному поживному середовищі (15% сахарози + 1% агар-агару) у вологих камерах за температури 20–24 ºС (повторення триразове). Через 24 години після висіву пилку в кожній краплі у трьох полях зору мік­роскопа МБІ-3 за 80–100-разового збільшення підраховували кількість пророслих пилкових зерен.

Статистичний аналіз виконували згідно з методикою Б. О. Доспєхова [25], використовуючи комп’ютерну програму «AGROSTAT».

Результати досліджень

Погодні умови впродовж досліджень сприяли цвітінню й зав’язуванню плодів черешні.

Третя декада квітня 2022 р. характеризувалася підвищеними температурами, а дерева сортів середнього та середньопізнього строків достигання зацвітали з 27 до 29 числа вказаного місяця. Масовим це явище ставало 30 квітня – 1 травня. Цвітіння дерев сорту ‘Regina’ починалося найпізніше (01.05) і тривало 11 днів. В цей період мінімальні температури повітря не були нижчими за 8,0 ºС, а максимальні становили 16,4–21,5 ºС (рис. 1) за середньої вологості повітря 46,6–55% (рис. 2). Опадів під час цвітіння не було.

2023 р. відзначився ще сприятливішими погодними умовами. Завдяки різкому підвищенню температури (максимальні значення – 18,2–19,5 ºС, мінімальні – 6,8–10,1 ºС) дерева сортів всіх строків достигання зацвітали одночасно – з 21 квітня (на тиждень раніше, ніж минулого року), гарно запилювалися та формували високі врожаї. Опади спостерігали лише 26.04 (1,7 мм), тому вологість повітря змінювалася від 46,3 до 88,8%. Період від початку до масового цвітіння під впливом низької відносної вологості повітря та підвищених денних температур тривав протягом двох-трьох днів.

Загалом, у 2022–2023 рр. 58,6% сортів формували пилок високої життєздатності, 37,9% – середньої (35,8–69,7%). Лише пилок сорту ‘Валерія’ (3,5%) характеризувався низьким (22,6%) ступенем проростання (табл. 1).

У групі ранніх найвищу якість пилку (77,9%) формував ‘Валерій Чкалов’, серед сор­тів середнього строку достигання – контрольний ‘Талісман’ (87,3%), ‘Ярославна’ (78,8%) та ‘Мелітопольська мирна’ (86,7%).

У групі середньопізніх і пізніх сортів лише ‘Любава’ (контроль), ‘Анонс’ та ‘Етика’ мали середню життєздатність пилку – від 38,4 до 48%. У решти цей показник варіювався від 71,1 до 88%. Найвищі значення продемонстрували ‘Зодіак’ та ‘Аннушка’, що узгоджено з отриманими в зоні Степу даними вітчизняних дослідників [18].

У досліджуваних сортів різнилася швидкість росту пилкових трубок. Так, найбільшою їхньою довжиною через чотири години після висіву характеризувалися ‘Мелітопольська мирна’, ‘Дилема’ та ‘Regina’ (207–420,1 мкм), через 24 години – ‘Валерій Чкалов’ і ‘Дилема’ (1104,2–1556,3 мкм) (рис. 3). Найкоротші пилкові трубки були в сортів ‘Рубінова рання’, ‘Крупноплідна’, ‘Новинка Туровцева’ та ‘Етика’ – 75–87,5 мкм.

Отже, високими життєздатністю та швидкістю росту пилкових трубок характеризувалися сорти ‘Валерій Чкалов’ (ранній), ‘Дилема’ (середній) й ‘Regina’ (пізній), що свідчить про їхню спроможність бути надійними запилювачами у своїй групі стиглості. Цю ознаку використав  М. Т. Оратовський для створення нових сортів черешні, такий самий підхід пропонують в умовах сьогодення й іспанські вчені [26].

Утім отримані результати дають змогу лише побічно оцінити здатність пилку окремо взятих сортів до запліднення. Найвірогіднішим методом для визначення його фертильності є штучне перезапилення в природних умовах.

Тільки перехресне запилення гарантує формування повноцінного врожаю у дерев. А от за самозапилення з ізоляцією бутонів і штучного запилення в межах сорту відсоток зав’язування плодів становив від 0 (самозапилення) до 5,7 (штучне самозапилення), що свідчить про самобезплідність досліджуваних сортів та потребу в запилювачах.

Установлено, що за перехресного запилення кожен сорт мав по декілька сортів-запилювачів. Так, найефективнішим для ‘Талісмана’, ‘Темпоріона’, ‘Stark Hardy Giant’ та ‘Аншлагу’ виявився пилок сорту ‘Крупноплідна’ (рівень зав’язування плодів – 47,9–56,1%). Допустимим він був і для ‘Зодіаку’ (77,3% стосовно вільного запилення) (табл. 2). Сорт ‘Дончанка’ був найкращим запилювачем майже для всіх сортів у досліді (зав’язування стосовно вільного запилення – 111,2–148,8%) і допустимим для ‘Зодіаку’ (89,0%) (табл. 2). Найефективнішим для сортів ‘Крупноплідна’, ‘Талісман’, ‘Темпоріон’, ‘Зодіак’, ‘Анонс’ та ‘Аннушка’ був ‘Stark Hardy Giant’ (зав’язування плодів – 29,3–87,8%), а для ‘Зодіаку’ та ‘Stark Hardy Giant’ – ‘Етика’ (112,2–137,6% проти вільного запилення). Сорт ‘Талісман’ добре запилював ‘Stark Hardy Giant’, ‘Аннушку’ та ‘Аншлаг’ (101–121%) та був допустимим для ‘Зодіаку’ (91,4%).

Дослідженнями встановлено взаємозапильність сортів ‘Крупноплідна’ та ‘Stark Hardy Giant’, що значно полегшує добір запилювачів у процесі створення інтенсивних насаджень. Також у світі триває пошук ефективних запилювачів для низькопродуктивного сорту ‘Regina’ з найпізнішими строками цвітіння дерев [8, 11, 12, 16]. Показник зав’язування плодів у нього в середньому протягом 2016–2022 рр. за вільного запилення не перевищував 7,5%. І лише у 2023 р. за майже одночасного цвітіння сортів середньопізнього та пізнього строків достигання та повноцінного запилення вдалося досягнути значення 19,4%.

Сорти черешні ‘Дончанка’ та ‘Drogan’s grosse gelbe’ з показником зав’язування 134,8–149,4% стосовно контролю виявилися більш ефективними запилювачами ніж рекомендований ‘Kordia’ [16]. За умови запилення вишнею ‘Д 36-25’, цвітіння якої збігалося з сортом ‘Regina’, зав’язуваність становила 53,9% (у 2,2 раза вище, як порівняти з ‘Kordia’).

К. Д. Третяк [27] і М. І. Туровцев [18] пропонували одночасно у кварталі висаджувати три-п’ять вітчизняних сортів з надійним перехресним запиленням та однаковими строками цвітіння. Одного сорту має бути п’ять-вісім рядів залежно від ширини міжрядь. Спосіб розміщення насаджень, рекомендований класиками вітчизняної науки, має попит і нині, оскільки не потребує використання сортів, що не мають комерційної цінності. Винятком є такий цінний сорт іноземного походження з дуже пізнім строком цвітіння, як ‘Regina’. Для нього у кварталах в усіх рядах доцільно використовувати кожне одинадцяте дерево запилювача.

Висновки

В умовах Лісостепу майже всі досліджувані сорти забезпечували формування пилку високої (71,1–88,0%) та середньої (35,8–67,7%) життєздатності. Окремі з них, що відзначилися нижчою його життєздатністю, були ефективними запилювачами для більшості інших сортів у досліді.

Всі сорти виявилися самобезплідними. Найліпшими для додаткового запилення переважної більшості з них є ‘Крупноплідна’ та ‘Stark Hardy Giant’, взаємозапильність яких значно полегшує добір запилювачів у процесі створення інтенсивних насаджень.

‘Дончанка’ є універсальним запилювачем для всіх досліджуваних сортів. Сорт ‘Regina’ (важкозапилювальний) найліпше запилювали ‘Дончанка’ та ‘Drogan’s grosse gelbe’ із зав’язуванням плодів 24–26,6%, або 134,8–149,4% проти контролю.

References

1. Kishchak, О. A., & Kishchak, Yu. P. (2021). Scientific achievements and realities of the sweet cherry (Cerasus avium L.) cultivation intensification at the current stage of the horticultural science development. Horticulture, 76, 71–81. doi: 10.35205/ 0558­1125­2021­76­71­81 [In Ukrainian]
2. Beyhan, N., & Karakaş, B. (2009). Investigation of the fertilization biology of some sweet cherry cultivars grown in the Cent­ral Northern Anatolian Region of Turkey. Scientia Horticulturae, 121(3), 320–326. doi: 10.1016/j.scienta.2009.02.028
3. Dilmaçünal, T., Koyuncu, F., & Aşkin, A. (2003). Bazı kiraz çeşitlerinin döllenme biyolojileri üzerine bir araştırma. Journal of Natural and Applied Sciences, 18(2), 9–16.
4. Arzani, K., & Khalighi, A. (1998). Pre­season pollen collection and outdoor hybridization for pollinizer determination in sweet cherry cv. ‘Siah Mashad’. Acta Horticulturae, 468, 575–582. doi: 10.17660/ActaHortic.1998.468.71
5. Radičević, S., & Đorđević, M. (2013). Assessment of self­(in) compatibility in some sweet cherry (Prunus avium L.) genotypes. Genetika, 45(3), 939–952. doi: 10.2298/GENSR1303939R
6. Marchese, A., Marra, F. P., Priolo, D., Caruso, T., Giovannini, D., Leone, A., … De Salvador, F. R. (2017). Identification of (in)compatible S­genotypes and molecular characterisation of Italian sweet cherry cultivars. Acta Horticulturae, 1161(6), 41–46. doi: 10.17660/ActaHortic.2017.1161.6
7. Patzak, J., Henychova, A., Paprštein, F., & Sedlák, J. (2019). Determination of self­incompatible genotypes in sweet cherry accessions of Czech genetic resources. Acta Horticulturae, 1235(52), 379–386. doi: 10.17660/ActaHortic.2019.1235.52
8. Sagredo, K. X., Cassasa, V., Vera, R., & Carroza, I. (2017). Pollination and fruit set for ‘Kordia’ and ‘Regina’ sweet cherry trees in the south of Chile. Acta Horticulturae, 1161(57), 353–360. doi: 10.17660/ActaHortic.2017.1161.57
9. Calle, A., Santolaria, N., Hedhly, A., & Wünsch, A. (2022). Charac­terization of female and male sterility in sweet cherry (Prunus avium L.). Acta Horticulturae, 1342(9), 63–70. doi: 10.17660/ActaHortic.2022.1342.9
10. Kramer, S. (1984). Süßkirschen. Berlin: VEB Deutscher Landwirtschaftsverlag.
11. Lech, W., Małodobry, M., Dziedzic, E., Bieniasz, M., & Doniec, S. (2008). Biology of sweet cherry flowering. Journal of Fruit and Ornamental Plant Research, 16, 189–199.
12. Thurzó, S., Grandi M., Lagezza L., Lugli S., Imre, J., Szentpéteri T., … Sansavini, S. (2007). Field evaluations of 14 sweet cherry cultivars as pollinators for cv. Regina (Prunus avium L.). International Journal of Horticultural Science, 13, 75–77. doi: 10.31421/IJHS/13/3/750
13. Głowacka, A., & Rozpara, E. (2014). Examination of the Suita­bility of Different Pollinators for Four Sweet Cherry Cultivars Commonly Grown in Poland. Journal of Horticultural Research, 22, 96–100. doi: 10.2478/johr­2014­0010
14. Tolstolik, L. M. (2019). Sweet cherry collection composition and breeding value of Melitopol experimental station of horticulture. Plant Genetic Resources, 24, 108–120. doi: 10.36814/pgr.2019.24.09 [In Ukrainian]
15. Turovtsev, N. Y., Turovtseva, V. Y., & Turovtseva, N. N. (2004). Problems of cherry and cherry selection due to the peculiarities of ecological conditions. In Optimizing ecological conditions in horticulture: a collection of scientific papers of the III International Scientific and Practical Conference (pp. 109–110). Yalta, Ukraine. [In Ukrainian]
16. Küden, A., Küden, A., Comlekcioglu, S. Imrak, B., & Bag, M. (2022). Recent Techniques and Developments on Cherry Gro­wing in Turkey. In A. Küden, & A. Küden (Eds.), Prunus – Recent Advances. IntechOpen. doi: 10.5772/intechopen.104081
17. Kishchak, О. A. (2017). Grounds of the sweet cherry industrial cultivation in the Lisosteppe of Ukraine. Kyiv: Ahrarna nauka. [In Ukrainian]
18. Turovtsev, M. I., & Dolgova, S. V. (2008). Best cultivars – pollinators for perspective sweet cherry (Cerasus avium Moench.) varieties. Horticulture, 61, 30–35. [In Ukrainian]
19. Postweiler, K., Stösser, R., & Anvari, S. F. (1985). The effect of different temperatures on the viability of ovules in cherries. Scientia Horticulturae, 25(3), 235–239. doi: 10.1016/0304­4238(85)90120­7
20. Moiseichenko, N. V. (2005). Selection of best pollinators for perspective cherry and sweet cherry cultivars. Horticulture, 57, 72–74. [In Ukrainian]
21. Hedhly, A., Hormaza, J., & Herrero, M. (2004). Effect of temperature on pollen tube kinetics and dynamics in sweet cherry, Prunus avium (Rosaceae). American Journal of Botany, 91(4), 558–564. doi: 10.3732/ajb.91.4.558
22. Milatović, D., & Nikolić, D. (2017). The effect of temperature on pollen germination and pollen tube growth in vitro of sweet cherry cultivars. Acta Horticulturae, 1161, 401–404. doi: 10.17660/ActaHortic.2017.1161.64
23. Sedov, E. N., & Ogoltsova, T. P. (Eds.). (1999). Program and methods of the strain investigation of the fruit, small fruit and nuciferous crops. Oryol: VNIISPK.
24. Ro, L. M. (1929). Pollen germination of various fruit trees in connection with its fertility (for the years 1925–1928). Works of the Mliiv Horticultural Experimental Station, 14, 3–29. [In Ukrainian]
25. Kondratenko, P. V., & Bublyk, M. O. (1996). Method of conduc­ting researches with fruit crops. Kyiv: Ahrarna nauka. [In Ukrai­nian]
26. Balas, F., Guerra, E., & López­Corrales, M. (2017). Assessment of pollen viability of some sweet cherry cultivars used in plant breeding in Extremadura, Spain. Acta Horticulturae, 1161(69), 431–434. doi: 10.17660/ActaHortic.2017.1161.69
27. Tretiak, K. D., Zavhorodnia, V. T., & Turovtsev, M. I. (1990). Cherry and sweet cherry. Kyiv: Harvest. [In Ukrainian]

Таблиця 1

Визначення життєздатності пилку черешні різних строків достигання

(середнє за 2022–2023 рр.)

Таблиця 2

Ефективність запилення досліджуваних сортів черешні, % (середнє за 2022–2023 рр.)

Примітка. 1 – зав’язування плодів, %; 2 – проти вільного запилення.

UDC 634.23:631.527.82:477.7

Kishchak, O. A.*, & Slobodianiuk, A. V. (2024). Selection of pollinators for promising large­fruited varieties of sweet cherry Cerasus avium (L.) Moenh in Forest­Steppe conditions. Plant Varieties Studying and Protection, 20(1), 4–12. https://doi.org/10.21498/2518­1017.20.1.2024.298498

Institute of Horticulture, NAAS of Ukraine, 23 Sadova St., Novosilky, Kyiv region, 03027, Ukraine, *e­mail: cherry0308@ukr.net

Purpose. Selection of effective pollinators for promising large­fruited sweet cherry varieties in the Forest­Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory and analytical methods were used in the research. Pollen viability and self­fertility were determined in 29 varieties of different ripening periods. Pollinators were selected for the group of medium­late and late varieties (‘Krupnoplidna’, ‘Talisman’, ‘Stark Hardy Giant’, ‘Anons’, ‘Temporion’, ‘Zodiak’, ‘Annushka’, ‘Anshlah’ and ‘Regina’). The surveys were carried out in accordance with the approved scientific and methodological recommendations. Results. In the group of early varieties, the highest pollen quality (77.9%) was produced by ‘Valerii Chkalov’; among the varieties of medium ripening period – ‘Talisman’ (control) (87.3%), ‘Yaroslavna’ (78.8%) and ‘Melitopolska Myrna’ (86.7%); medium late and late – ‘Drogan’s grosse gelbe’, ‘Kordia’, ‘Regina’, ‘Zodiac’ and ‘Annushka’ (80.9–88.0%). A full crop of all the varieties studied can only be guaranteed under the condition of cross­pollination. The highest level of fruit set (47.9–56.1%) in ‘Talisman’, ‘Temporion’, ‘Stark Hardy Giant’ and ‘Anshlah’ was due to pollen of ‘Krupnoplidna’. Conclusions. The versatility of ‘Donchanka’ as a pollinator was revealed. When it was used, fruit set in relation to free pollination was 111.2–148.8%. ‘Krupnoplidna’ and ‘Stark Hardy Giant’ proved to be mutual pollinators and effective pollinators for the vast majority of varieties. The variety ‘Regina’ was best pollinated by ‘Donchanka’ and ‘Drogan’s grosse gelbe’ with fruit set of 24–26.6% and 134.8–149.4% respectively compared to the control.

Keywords: productivity; pollen viability; pollination efficiency; modern assortment; fruit setting.

Надійшла / Received 21.12.2023

Погоджено до друку / Accepted 17.01.2024