УДК 631.5263:582.675.1[712.253: 58: 069.029](47725) doi: 10.21498/25181017.20.3.2024.311814
В. В. Маковський
Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, вул. СадовоБотанічна, 1, м. Київ, 01014, Україна, email: vitaliimakovskyi10@gmail.com
Мета. Дослідити історію селекції ломиносів у Національному ботанічному саду (НБС) імені М. М. Гришка НАН України; визначити основні напрями селекційної роботи з гібридними ломиносами. Результати. Встановлено, що результатом понад 16річної селекційної роботи з ломиносами в НБС став відбір 61 перспективного гібрида (42 найперспективнішим присвоєно назви). З них найчисельнішими, згідно з розподілом за сортогрупами відповідно до сучасної класифікації Королівського садівничого товариства Великобританії, є Великоквіткові. Зокрема, Пізні Великоквіткові становлять приблизно 40% від загальної кількості, а Ранні Великоквіткові – орієнтовно 29%. Найменше серед одержаних Дрібноквіткових гібридів, приблизно 26% з яких належать до групи Viticella й один (‘Спутник’) – до Integrifolia. Відомо про можливість успішного культивування ломиносів селекції НБС як у помірному (в областях континентального й морського клімату з високим рівнем вологості), так і в субтропічному (сухому середземноморському) кліматичному поясі. Це свідчить про значний адаптивний потенціал. Висновки. За впровадження практики сталого садівництва на території України важливим є одержання сортів гібридних клематисів вітчизняної селекції. Це спричинено сумнівами стосовно пристосованості значної кількості інтродукованого сортименту цієї рослини до місцевого клімату, а тому й потребою додаткового дослідження адаптивного потенціалу. Вдале поєднання ломиносів селекції НБС різних сортогруп у вертикальному озелененні здатне забезпечити безперервність квітування – з травня до завершення сезону. Завдяки цій унікальній характеристиці можна створити не лише екологічно стійкі, а й візуально привабливі простори, які сприятимуть загальному здоров’ю та красі урбанізованого середовища.
Ключові слова: селекція клематисів; гібридний ломиніс; Ранні Великоквіткові; Пізні Великоквіткові; Дрібноквіткові.
Vitalii Makovskyi
https://orcid.org/0000000161379542
Вступ
Розвиток сучасного містобудування супроводжується постійним зменшенням зелених територій. До того ж наслідком кліматичних змін є все частіші екстремальні погодні явища, що призводять до потрясінь і стресів у містах, на частку яких припадає приблизно 70% викидів парникових газів у всьому світі. Саме тому для забезпечення належних умов життя необхідно створювати здорове довкілля, невід’ємним складником якого є достатня кількість зелених зон. Вони сприяють поліпшенню якості повітря, зниженню теплового стресу, позитивно впливають на психічне й фізичне здоров’я людей [1–3].
Природоорієнтовані рішення для міст з’явилися як концепція інтеграції низки екосистемних підходів до вирішення комплексу проблем, пов’язаних зі все більшими екологічними, соціальними та економічними викликами, які разом загрожують стійкості урбанізованих територій [3]. Одним із таких рішень може стати активне використання витких рослин та інтенсифікація впровадження заходів вертикального озеленення в міське планування [4].
Асортимент ліан, придатних для вирощування в кліматичних умовах України, натепер є широким і різноманітним. Найрозповсюдженіший вид у Києві – Parthenocissus quinquefolia Planch., який завдяки невибагливості до умов зростання став невід’ємним елементом урбанізованого ландшафту. Інші ж види, зокрема й представники роду Clematis, попри привабливість і перспективність кількісно суттєво поступаються згаданому вище [5].
Рід Clematis (ломиніс, лозинка) є одним із найчисленніших у родині Ranunculaceae Juss., що об’єднує приблизно 300 видів квіткових рослин, розповсюджених у всьому світі. Більшість із них завдяки високим декоративним властивостям використовують для прикрашання садів [6, 7]. Лозинка в широких колах квітникарів також відома як «королева ліан» через притаманне їй різноманіття забарвлення та форм квіток.
Інтеграція клематисів у практику сталого садівництва передбачає вибір сортів, які добре підходять для місцевих умов, сприяння біорізноманіттю та впровадженню екологічно чистих стратегій боротьби зі шкідниками та хворобами. Завдяки унікальним характеристикам цих рослин садівники та ландшафтні дизайнери можуть створювати візуально привабливі й екологічно стійкі простори, які сприятимуть загальному здоров’ю та красі урбанізованого середовища [8]. Окремі різновиди, наприклад, декоративні виткі рослини, використовують для формування зелених фасадів у контексті сталого розвитку міст [9].
Існує багато відомостей щодо культивування ломиносів людством у давнину. Згадки про їх вирощування як декоративних рослин в Європі сягають 16 століття. Однак перші гібриди – C. ‘Eriostemon’ і C. ‘Henderson’ – з’явилися лише 1835 року. Інтерес для селекціонерів під час відбору становлять такі ознаки: габітус рослин, терміни квітування, колір та розмір квіток, привабливість суплідь, філотаксис, забарвлення або інші морфологічні характеристики листків, можливість адаптації до стресових умов навколишнього середовища (зимо- та посухостійкість, морозовитривалість тощо) [10].
Нині відомо про орієнтовно 3,5–4 тисячі найменувань міжвидових гібридних сортів і мутантів численних видів клематисів [11, 12]. Попри те, що значну їхню кількість натепер у садівництві втрачено, цей перелік продовжує регулярно поповнюватися новими різновидами. Одним із найвідоміших є клематис ‘Jackmanii’, виведений компанією George Jackman & Son у 1858 р. та представлений купівельній публіці 1863 року. Відтоді цей сорт культивується вже понад 160 років [13].
Інтродукцією ломиносів в Україні почали займатись у 50-х роках минулого століття. Першу наукову колекцію чисельністю приблизно 200 видів, різновидів, сортів і гібридних форм створено співробітниками Нікітського ботанічного саду А. Н. Волосенко-Валенісом та М. О. Безкаравайною [5].
Мета досліджень – дослідити історію гібридизації ломиносів у ботанічному саду для відновлення втраченої колекції й продовження селекційної роботи. Визначити основні напрями останньої. Проаналізувати динаміку чисельності гібридних ломиносів у НБС від започаткування селекційної діяльності й дотепер.
Результати досліджень
Селекційну роботу з гібридними ломиносами в Києві, а саме: в ЦРБС АН України (нині НБС імені М. М. Гришка НАН України), започаткував М. І. Орлов у 1959 р. Під його керівництвом 1964 року створено унікальну за таксономічним складом і виконанням експозиційно-колекційну ділянку «Сад витких рослин» (нині експозиційно-колекційна ділянка «Виткі рослини») (рис. 1).
Це вузькоспеціалізований сад площею 2,5 га, основне призначення якого – продемонструвати відвідувачам різноманіття ліан як життєвої форми рослин, а також способи їх використання в озелененні [14, 15]. Частиною загальної ділянки витких рослин був сад клематисів (займав 0,7 га). Передумовою для його створення М. І. Орлов вважав поширення цих красиво квітних ліан у практиці вертикального озеленення, а також бажання спростувати думку, що їх культивування в умовах Києва неможливе без укриття на зимовий період. Колекція представлених в експозиції клематисів також слугувала базою для наступного виведення нових, найбільш декоративних і здатних адаптуватися до місцевого клімату сортів [16].
Основним напрямом ведення селекційної роботи з гібридними клематисами в ботанічному саду було отримання сортів, які б відрізнялися стійкістю проти широкого спектра хвороб, зокрема вілту (в’янення); головним методом – міжвидова гібридизація. Багаторічними спостереженнями встановлено, що серед отриманих гібридів – результату як контрольованого, так і вільного запилення – більшою стійкістю проти несприятливих факторів навколишнього середовища, високою пагоноутворювальною здатністю, швидшим відростанням, добре розвиненою кореневою системою та меншою вразливістю до хвороб характеризуються представники групи Jackmanii. Саме їм віддавали перевагу, оцінюючи перспективність у процесі відбору, який відбувався з-поміж 1,5–2,0 тисяч отримуваних щороку сіянців [4, 17]. Розроблений М. І. Орловим спосіб пришвидшення схожості насіння завдяки його теплій стратифікації давав змогу скоротити строки проростання з 10–19 (залежно від приналежності до тієї чи іншої сортогрупи) до трьох місяців [16, 18].
Селекцію ломиносів у ЦРБС проводили до 1975 р. За наявними літературними джерелами, з понад 60 гібридів із високими декоративними властивостями лише орієнтовно 40 отримали назви. Їх належність до тієї чи іншої садової групи погоджено з класифікацією, запропонованою Королівським садівничим товариством Великобританії (Royal Horticultural Society, RHS) [19] (табл. 1).
Перші зразки гібридів із високими декоративними якостями відібрано 1962 року, а першим кандидатом у сорти став ‘Первенец’. За незначним винятком щороку відбирали по 3–6 перспективних гібридів. Найвдалішим був 1969 р. – щонайменше шість нових кандидатів у сорти.
Відповідно до розподілу за сортогрупами, серед 42 гібридів найбільше Великоквіткових (Пізніх Великоквіткових – приблизно 40% від загальної кількості, Ранніх Великоквіткових – орієнтовно 29%); найменше – Дрібноквіткових (групи Viticella – приблизно 26%, Integrifolia – лише гібрид ‘Спутник’).
Згідно з прийнятою класифікацією, до Пізніх Великоквіткових зараховують групи Lanuginosa та Jackmanii, виокремлені в попередніх класифікаційних системах. Подальше їх розділення є недоцільним, оскільки тривалий процес гібридизації унеможливлює визначення приналежності сорту до тієї чи іншої групи за відсутності інформації про його походження. Клематиси обох вказаних груп квітують на приростах поточного року влітку та восени [5, 19, 27]. Найрозповсюдженіші із зазначеного переліку – перспективні гібриди ‘Феномен’, ‘Катеринка’, ‘Первенец’, ‘Восток’ тощо.
До Ранніх Великоквіткових належать виокремлені раніше групи Patens і Fortunei. Їхнє квітування починається у весняний період на пагонах попереднього року, а от вже на приростах поточного влітку чи на перших порах осені відбувається повторне цвітіння. Група Fortunei, також відома як Florida (нічого спільного з C. Florida), містила у своєму складі сорти з напівмахровими квітками, закладання яких відбувалося на пагонах попереднього року зростання [19]. У низці проаналізованих джерел до вказаної групи зараховують гібрид ‘Фея’, дата виведення якого невідома [23]. Утім можна припустити, що його було відібрано в період із 1967 до 1975 рр., коли в ботанічному саду проводили гібридизацію клематисів груп Patens і Florida. У ЦРБС не приділяли значної уваги селекційній роботі із групою Viticella, до якої належать сорти, де принаймні одна материнська форма виведена з C. viticella, окрім гібридів між C. integrifolia та C. viticella [19]. Про це свідчить незначна кількість відібраних гібридів, найпоширеніші з яких – ‘Азурный’, ‘Люкс’, ‘Маскарад’ тощо.
Сорти селекції ЦРБС були популярними серед квітникарів як в Україні, так і за її межами. Однак на більшість гібридів не оформлено авторських свідоцтв, хоча значну їхню частину було підготовлено для цього – здійснено первинне оцінювання й передано на державне сортовипробування. Це пов’язано з невиправдано тривалим процесом сортовипробування, який існував на той час, коли від моменту виведення селекціонером гібрида до завершення його перевірки проходило щонайменше 12–15 років [17, 26]. Авторські свідоцтва мали сорти ‘Спутник’ (1988, М. І. Орлов, Г. П. Самайда), ‘Сувенир’ (1998, Ю. О. Войченко, М. І. Орлов), ‘Талисман’ (1998, Ю. О. Войченко, М. І. Орлов), ‘Хрустальный’ (1998, М. І. Орлов, Г. П. Самайда) [15, 29].
Наприкінці 2000 року сорт ‘Восток’ отримав нагороду (медаль Valarasan-Toomey та сертифікат) від Британської Спілки Клематисознавців (British Clematis Society, BCS) (рис. 2).
Рис. 2. Сертифікат BCS за виведення сорту ‘Восток’
Сертифікат BCS видають, якщо команда суддів оцінює рослину на високий бал за показниками росту, рясності й тривалості квітування протягом трирічного випробувального періоду. Премію Valarasan – Toomey присуджено найкращому сорту того року [27].
Нині сорти й гібриди селекції ЦРБС, крім Великобританії, можуть бути поширені в країнах Балтії (з ботанічними садами яких у 1960-х роках було налагоджено обмін рослинами) [15, 26]. Також вони входили до переліку колекцій клематисів Нікітського (орієнтовно 12) й Мінського (5–7 найменувань) ботанічних садів. Серед поціновувачів трапляються згадки щодо вирощування сорту ‘Негритянка’ в Канаді, на південному сході провінції Онтаріо. Отже, культивування ломиносів можливе в різному кліматі – від вологого континентального зі значною кількістю опадів, помірною зимою та теплим літом (Північна Америка) до середземноморського субтропічного з сухим, майже бездощовим, тривалим і спекотним літом (Південне узбережжя Криму). Відомо й про успішне їх вирощування з розкриттям найвищих декоративних якостей у помірному кліматі – як в типово-океанічному, вологому, з незначними добовими та сезонними температурними коливаннями (Великобританія), так і в морському й континентальному, з неспекотним літом, малосніжною та дощовою зимою (країни Балтії).
На жаль, у ботанічному саду втрачено давню колекцію гібридних ломиносів власної селекції. Сучасна ж налічує 45 сортів, з них – 5 власних, інші – вітчизняні та іноземні. Саме сорти власної селекції ‘Мефистофель’, ‘Негритянка’, ‘Восток’, ‘Азурный’ і ‘Талисман’ (два останніх відновлено у 2020–2021 рр. за сприяння садівників-поціновувачів) є частиною найціннішого генофонду НБС, оскільки демонструють нащадкам досягнення минулих поколінь українських селекціонерів. Великий обсяг напрацювань з цього напряму слугує важливим матеріалом для відновлення селекційної програми з виведення найперспективніших сортів ломиносів для їх культивування в сучасних мінливих кліматичних умовах.
Висновки
Гібридизація клематисів у НБС передбачала виведення найбільш декоративних, стійких проти хвороб сортів та подальше їх впровадження у вертикальне озеленення на території України й за кордоном. Деякі сорти отримали міжнародне визнання. Відомо про випадки їх успішного культивування як у помірному (в областях сухого континентального й морського клімату з високим рівнем вологості), так і в субтропічному (сухому середземноморському) кліматичному поясі. Це свідчить про значний адаптивний потенціал.
Сортимент красиво квітних ліан в Україні постійно поповнюється новими культиварами світової селекції, адаптивні властивості яких потребують різностороннього вивчення. В цьому полягає доцільність розширення колекції та продовження селекційної роботи з гібридними ломиносами в НБС. Поліпшення їхніх декоративних якостей разом зі збільшенням адаптивного потенціалу дає змогу створювати екологічно стійкі та візуально привабливі простори.
References
Таблиця 1
Cорти й високодекоративні гібриди клематисів, виведені в ЦРБС АН УРСР протягом 1959–1975 рр.
№ |
Назва гібрида / сорту |
Рік виведення |
Садова група |
Батьківські форми |
Згадано* |
Подано опис* |
1 |
‘Ажурный’ |
19657; 19664 |
Viticella |
‘Nelly Moser’ ´ ‘Kermesina’ |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
2 |
‘Азурит’ |
1970 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 22; 24 |
18; 22 |
3 |
‘Белая Ночь’ |
1975 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22 |
18; 22 |
4 |
‘Фаворит’ |
1973 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 20–22 |
18; 21; 22 |
5 |
‘Феномен’ |
невідомо |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
6 |
‘Фея’ |
1970 |
Late large-flowered |
невідомо |
20; 23 |
23 |
7 |
‘Гном’ |
1970 |
Viticella |
‘Ville de Lyon’ ´ ‘Kermesina’ |
18; 20–22 |
18; 21; 22 |
8 |
‘Идеал’ |
1970 |
Early largeflowered |
Madame Van Houtte’ ´ вільне запилення |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
9 |
‘Кармен’ |
1965 |
Late large-flowered |
сіянець ‘Jackmani’ |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
10 |
‘Катеринка’ |
19604; 19612 |
Late large-flowered |
‘The President’2 (‘Gipsy Queen’4) ´ вільне запилення |
16; 18; 20–23 |
16; 18; 21–23 |
11 |
‘Хрустальный’ |
1973 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
12 |
‘Киев’ |
невідомо |
Viticella |
невідомо |
22; 24; 25 |
22; 25 |
13 |
‘Клавдия Шульженко’ |
1971 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
14 |
‘Люкс’ |
1967 |
Viticella |
‘Ramona’ ´ C. viticella |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
15 |
‘Маскарад’ |
1969 |
Viticella |
‘Ville de Lyon’ ´ ‘Kermesina’ |
18; 20–22 |
18; 21; 22 |
16 |
‘Мечта’ |
1967 |
Early large-flowered |
‘Duchess of Edinburgh’ ´ вільне запилення |
21; 22 |
21; 22 |
17 |
‘Мефистофель’ |
1966 |
Viticella |
‘Gipsy Queen’ ´ C. viticella |
18; 20–23; 25 |
18; 21–23; 25 |
18 |
‘Негритянка’ |
1964 |
Late large-flowered |
‘Gipsy Queen’ ´ C. viticella7 (‘Jackmanii’4) |
18; 21–23; 25 |
18; 21–23; 25 |
19 |
‘Нептун’ |
1969 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
20 |
‘Нежность’ |
1964 |
Viticella |
‘Nelly Moser’ ´ ‘Kermesina’ |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
21 |
‘Первенец’ |
1962 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
22 |
‘Пионер’ |
невідомо |
Unknown |
невідомо |
20 |
– |
23 |
‘Полярная Звезда’ |
1971 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 22–24 |
18; 22; 23 |
24 |
‘Полярный’ |
1968 |
Early large-flowered |
‘Madame van Houtte’ ´ вільне запилення |
18; 20–22 |
18; 21; 22 |
25 |
‘Радость’ |
1967 |
Early large-flowered |
‘Madame van Houtte’ ´ вільне запилення |
18; 21; 22 |
18; 21; 22 |
26 |
‘Салют’ |
1966 |
Viticella |
‘Gipsy Queen’ ´ C. viticella |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
27 |
‘Сапфир’ |
1967 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 22 |
18; 22 |
28 |
‘Сатурн’ |
1970 |
Viticella |
‘Ажурный’ ´ вільне запилення |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
29 |
‘Сердце Данко’ |
1968 |
Late large-flowered |
‘Madame van Houtte’ ´ невідомо |
22; 24 |
22 |
30 |
‘Северная Пальмира’ |
1969 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22 |
18; 22 |
31 |
‘Северное Сияние’ |
1966 |
Late large-flowered |
‘Ernest Markham’ ´ суміш пилку |
20; 22 |
22 |
32 |
‘Сказка’ |
1968 |
Late large-flowered |
‘Nelly Moser’ ´ вільне запилення |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
33 |
‘Снежинка’ |
1969 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 20–22 |
18; 21; 22 |
34 |
‘Спутник’ |
1964 |
Integrifolia |
‘Durandii’ ´ ‘Gipsy Queen’ |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
35 |
‘Сувенир’ |
1969 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
36 |
‘Талисман’ |
1972 |
Early large-flowered |
‘Люкс’ ´ вільне запилення |
18; 20–23 |
18; 21–23 |
37 |
‘Триумф’ |
1966 |
Late large-flowered |
‘Gipsy Queen’ ´ вільне запилення |
18; 21–23 |
18; 21–23 |
38 |
‘Венера’ |
1972 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 22; 24 |
18; 22 |
39 |
‘Восток’ |
1963 |
Late large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23; 25; 26 |
18; 22; 23; 25; 26 |
40 |
‘Закат’ |
1965 |
Viticella |
‘Comtesse de Bouchaud’ ´ ‘Kermesina’ |
21; 22 |
21; 22 |
41 |
‘Зоя Космодемянская’ |
1971 |
Early large-flowered |
невідомо |
18; 20; 22; 23 |
18; 22; 23 |
42 |
‘Золушка’ |
1969 |
Viticella |
‘Ramona’ ´ ‘Kermesina’ |
18; 21; 22 |
18; 21; 22 |
* Джерело відповідно до списку використаної літератури.
UDC 631.5263: 582.675.1 [712.253: 58: 069.029] (47725)
Makovskyi, V. V. (2024). The history of the breeding of Clematis (Clematis L.) in the M. M. Gryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 20(3), 183–188. https://doi.org/10.21498/25181017.20.3.2024.311814
*email: vitaliimakovskyi10@gmail.com
Purpose. Investigate the history of Clematis breeding in the M. M. Gryshko National Botanical Garden (NBG), NAS of Ukraine, determine the main directions of hybrid Clematis breeding work. Results. It was established that the result of more than 16 years of breeding Clematis in the NBG was the selection of the 61 perspective hybrid, 42 of which, the most perspective, were assigned names. Of these, largeflowered varieties are the most numerous according to the distribution of variety groups in the current Royal Horticultural Society of Great Britain classification. In particular, Late Largeflowered account for about 40% of the total and Early Largeflowered for about 29%. Smallflowered hybrids make up the smaller part, of which about 26% belong to the Viticella group and one hybrid (‘Sputnik’) to the Integrifolia. The known directions of distribution of hybrid Сlematis of the NBG breeding indicate the possibility of their successful cultivation both in continental and maritime areas with a high level of humidity in the temperate zone and in the dry Mediterranean climate of the subtropical climate zone, which reveals their significant adaptive potential. Conclusions. Obtaining varieties of hybrid Clematis of domestic breeding is important for the implementation of sustainable horticulture practices on the territory of Ukraine, since a significant part of the modern introduced assortment of Clematis raises doubts about their adaptability to the local climate, and requires additional research into their adaptive potential. A successful combination in vertical landscaping of NBGbred Clematis belonging to different varietal groups can ensure continuous flowering from May to the end of the season. These unique characteristics of Clematis ensure the creation of not only environmentally sustainable, but also visually appealing spaces that will contribute to the overall health and beauty of the urban environment.
Keywords: selection of Clematis; hybrid Clematis; Early Largeflowered; Late Largeflowered; Smallflowered.
Надійшла / Received 07.08.2024
Погоджено до друку / Accepted 19.09.2024